скриня
СКРИ́НЯ, і, ж. Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін.
От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою (Граб., І, 1959, 297);
Вона стукала віком, брязкала ключами, викидала одежу, що лежала зверху в скрині (Н.-Лев., VI, 1966, 390);
Кілька років зберігала Яресьчиха в скрині.. синове срібло (Гончар, І, 1959, 43).
◊ Скри́ню дба́ти див. дба́ти.
Словник української мови (СУМ-11)