скрипка

СКРИ́ПКА, и, ж.

Смичковий чотирьохструнний музичний інструмент, найвищий за регістром.

Іде [Настуся] недалечко, рве барвінок, квічається [заквітчується] і співає. А сотник налагоджує скрипку (Т. Шевченко);

Уже в сінях дослухався Славко якоїсь дуже дрібненької музики. Хтось грав на скрипці (Л. Мартович);

Любов до музики мати моя дістала в спадщину від свого батька Кіндрата Самійленка, котрий добре грав на скрипку (В. Самійленко);

В хаті бумкав бубон, бряжчали цимбали, високо і тонко виводила скрипка (Ю. Смолич);

* У порівн. Серце скажено заграло, неначе скрипка на весіллі (І. Нечуй-Левицький);

[Савка:] Ти поглянь на неї: рученята, як цівки, сама, як скрипка (С. Васильченко);

Тремтіли осінні вітри. Може – як скрипка, а може – як хворі діти (Ю. Яновський).

△ (1) Дру́га скри́пка – скрипаль, який виконує в струнному або симфонічному оркестрі другий (менш виразний) голос або підсилює перший голос.

Наш татко – друга скрипка в театрі Варенцова, – сказала гордо Катя (Василь Шевчук).

◇ (2) Вести́ пе́ршу скри́пку (д) див. гра́ти;

Гра́ти (вести́) пе́ршу скри́пку див. гра́ти;

(3) Пе́рша скри́пка – основна, найважливіша роль у чому-небудь.

Десь далеко забриніла перша скрипка-соловей (Г. Чупринка);

Звичайно, перша скрипка, як завжди, належала ксьондзові. З допомогою місцевих іванківських патріотів він зібрав якнайдетальніші відомості про те будівництво (І. Головченко і О. Мусієнко);

(4) Повести́ пе́ршу скри́пку (д) див. гра́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) на скри́пці гра́ти див. гра́ти.

Значення в інших словниках

1. скрипка — Грати першу скрипку чи головну? Фразеологічний зворот грати першу скрипку передає зміст “мати найбільше значення, бути найвпливовішим у якійсь справі”. “Першу скрипку завжди грає Коваль” (Вадим Собко).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. Скрипка — Скри́пка прізвище  Орфографічний словник української мови
3. скрипка — -и, ж. Смичковий чотирьохструнний музичний інструмент, найвищий за регістром. Перша скрипка — скрипаль, який виконує у струнному або симфонічному оркестрі перший голос, найбільш виразний і важливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скрипка — (від стросл. скрипати, іт. violino) — струнний смичковийнайвищий за теситурою інструмент з скрипкової родини смичкових. Стрій струн — g, d1, a1, e2. Діапазон С. становить понад 4 октав. Довжина повної...  Словник-довідник музичних термінів
5. скрипка — Коби скрипка, коби бас, то підскочу виїде вас. Іронія з дівчини, що лінива до роботи, а дуже охоча до гуляння. Коби скрипка, та й цимбали, то підскочу до повали. Значіння, що й попереднє про хлопця.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. скрипка — Струнний смичковий музичний інструмент (хордофон) з 4 струнами, настроєними у квінтах (g, d1, a1, e2); формою та звуковим властивостям с. завдячує скрипникарським школам XVI-XVII ст.  Універсальний словник-енциклопедія
7. скрипка — пе́рша скри́пка. Основна, найважливіша роль у чому-небудь. Десь далеко забриніла перша скрипка-соловей (Г. Чупринка); Звичайно, перша скрипка, як завжди, належала ксьондзові.  Фразеологічний словник української мови
8. скрипка — СКРИ́ПКА (музичний інструмент), ВІОЛІ́НА, СКРИПИ́ЦЯ розм. Один парубок прийшов з скрипкою, швиденько направив її.. і скрипка пристала незабаром до сопілки (І. Нечуй-Левицький); Ридає вночі віоліна. О, музико, серце не край (В.  Словник синонімів української мови
9. скрипка — Скри́пка, -пки, -пці; -пки́, -по́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. скрипка — СКРИ́ПКА, и, ж. Смичковий чотирьохструнний музичний інструмент, найвищий за регістром. Іде [Настуся] недалечко, рве барвінок, квічається [заквітчується] і співає. А сотник налагоджує скрипку (Шевч.  Словник української мови в 11 томах