скрипливий
СКРИПЛИ́ВИЙ, а, е.
Те саме, що скрипу́чий 1, 2.
Скрипливе дерево довго живе (прислів'я);
Він почав звільна писати гусячим, скрипливим пером (І. Франко);
Надвечір скриплива арба з'їхала на рівний... Ходжентський шлях (Іван Ле);
Тато навстіж відчиняє наші скрипливі ворота (М. Стельмах);
– Я став підійматись угору .. Коли це чую за собою якийсь скрипливий, хрипкий .. голос (Грицько Григоренко).
Словник української мови (СУМ-20)