скрипок
СКРИПО́К, пка́, ч., розм.
Те саме, що скрип¹.
У неї завжди легенько поскрипували лаковані туфлі; раніш цей скрипок дуже дратував його (І. Волошин);
Колесо крутиться на вмороженому в лід грабовому кілку і розкручує на довгій-предовгій тичині гнуті санчата з прикипілою до них дівчиною в кожушку .. Чим швидше з натрудженим скрипком кружляє колесо, тим більше переживають [подруги] за дівчину (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)