скрипок

СКРИПО́К, пка́, ч., розм. Те саме, що скрип¹.

У неї завжди легенько поскрипували лаковані туфлі; раніш цей скрипок дуже дратував його (Вол., Місячне срібло, 1961, 125);

Колесо крутиться на вмороженому в лід грабовому кілку і розкручує на довгій-предовгій тичині гнуті санчата з прикипілою до них дівчиною в кожушку.. Чим швидше з натрудженим скрипком кружляє колесо, тим більше переживають [подруги] за дівчину (Стельмах, Хліб.., 1959, 56).

Значення в інших словниках

1. скрипок — скрипо́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. скрипок — -пка, ч., розм. Те саме, що скрип I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скрипок — СКРИПО́К, пка́, ч., розм. Те саме, що скрип¹. У неї завжди легенько поскрипували лаковані туфлі; раніш цей скрипок дуже дратував його (І.  Словник української мови у 20 томах