скромниця

СКРО́МНИЦЯ, і, ж.

Жін. до скро́мник.

Жакліну, скромницю Жакліну, яка соромилася читати вголос власні вірші, наче хто підмінив (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. скромниця — скро́мниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. скромниця — -і. Жін. до скромник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скромниця — СКРО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до скро́мник. Жакліну, скромницю Жакліну, яка соромилася читати вголос власні вірші, наче хто підмінив (Мур., Свіже повітря.., 1962, 167).  Словник української мови в 11 томах