скромниця
СКРО́МНИЦЯ, і, ж.
Жін. до скро́мник.
Жакліну, скромницю Жакліну, яка соромилася читати вголос власні вірші, наче хто підмінив (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скромниця — скро́мниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скромниця — -і. Жін. до скромник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скромниця — СКРО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до скро́мник. Жакліну, скромницю Жакліну, яка соромилася читати вголос власні вірші, наче хто підмінив (Мур., Свіже повітря.., 1962, 167). Словник української мови в 11 томах