скромниця

СКРО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до скро́мник.

Жакліну, скромницю Жакліну, яка соромилася читати вголос власні вірші, наче хто підмінив (Мур., Свіже повітря.., 1962, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скромниця — СКРО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до скро́мник. Жакліну, скромницю Жакліну, яка соромилася читати вголос власні вірші, наче хто підмінив (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  2. скромниця — скро́мниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. скромниця — -і. Жін. до скромник. Великий тлумачний словник сучасної мови