скромник
СКРО́МНИК, а, ч. Людина скромного поводження.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скромник — скро́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скромник — -а, ч. Людина скромного поводження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скромник — СКРО́МНИК, а, ч. Людина скромного поводження. Сиджу в тюрмі мов в засідці стрілець .. Лис – злодій тут, не скромник, не святець (І. Франко). Словник української мови у 20 томах