1. Словник української мови у 20 томах

скромник

СКРО́МНИК, а, ч.

Людина скромного поводження.

Сиджу в тюрмі мов в засідці стрілець .. Лис – злодій тут, не скромник, не святець (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скромник — скро́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. скромник — -а, ч. Людина скромного поводження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скромник — СКРО́МНИК, а, ч. Людина скромного поводження. Словник української мови в 11 томах