скромниця
СКРО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до скро́мник.
Жакліну, скромницю Жакліну, яка соромилася читати вголос власні вірші, наче хто підмінив (Мур., Свіже повітря.., 1962, 167).
Словник української мови (СУМ-11)СКРО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до скро́мник.
Жакліну, скромницю Жакліну, яка соромилася читати вголос власні вірші, наче хто підмінив (Мур., Свіже повітря.., 1962, 167).
Словник української мови (СУМ-11)