скрушно
СКРУ́ШНО.
Присл. до скрушни́й.
Для неї давно стало ясно, що в їхньому житті не все гаразд .. Скрушно поглянула на сина, на чоловіка і почала збиратися (Іван Ле);
– Не поцілив, – скрушно зітхнув Йонька. – Уже годів з двадцять, як стріляв (Григорій Тютюнник);
Він .. підтягував до світла понівечені чоботята й скрушно похитував головою (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)