скрушний

СКРУШНИ́Й, а́, е́.

Який виражає сум, журбу; скорботний.

Він уже готовий був жбурнути у вічі лайкою, але впіймав скрушний погляд тітки Оксани, плечем одчинив двері (Ю. Мушкетик);

// Сповнений суму, журби.

Відчував [Байда], що Ярошеві тяжко на серці .. Недарма ж вилетіло з його грудей оте скрушне “хоч ти вже не підведи” (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. скрушний — скрушни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. скрушний — -а, -е. Який виражає сум, журбу; скорботний. || Сповнений суму, журби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скрушний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...  Словник синонімів української мови
4. скрушний — СКРУШНИ́Й, а́, е́. Який виражає сум, журбу; скорботний. Він уже готовий був жбурнути у вічі лайкою, але впіймав скрушний погляд тітки Оксани, плечем одчинив двері (Мушк., Чорний хліб, 1960, 119); // Сповнений суму, журби.  Словник української мови в 11 томах