скрушити
СКРУШИ́ТИ, скрушу́, скру́шиш, кого, що, розм., рідко.
Док. до круши́ти.
Володимир .. дає наказ заборонити язичеські жертвоприношення, скрушити Перуна та інших богів, що й було зроблено, незважаючи на опір Жеривола (з навч. літ.);
Не в одного тоді на обличчі, що його зсушила журба, скрушила нужда, грав усміх завзятий, блискали очі (Марко Вовчок);
[Циганка:] Може б, я поворожила? Вгадаю зразу, які очі зсушили, які скрушили!.. (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)