скрушити
СКРУШИ́ТИ, скрушу́, скру́тиш, перех., розм., рідко. Док. до круши́ти.
Володимир.. дає наказ заборонити язичеські жертвоприношення, скрушити Перуна та інших богів, що й було зроблено, незважаючи на опір Жеривола (Іст. укр. літ., І, 1954, 101);
Не в одного тоді на обличчі, що його зсушила журба, скрушила нужда, грав усміх завзятий, блискали очі (Вовчок, І, 1955, 366);
[Циганка:] Може б, я поворожила? Вгадаю зразу, які очі зсушили, які скрушили!.. (Кроп., IV, 1959, 163).
Словник української мови (СУМ-11)