скрякувати
СКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок.
Крякати час від часу.
Над танками кружляв гайворон, той самий, що я зігнав, і сердито, хрипко, немов дзьобаючи мене в голову, скрякував: – Крр... Крр... (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)СКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок.
Крякати час від часу.
Над танками кружляв гайворон, той самий, що я зігнав, і сердито, хрипко, немов дзьобаючи мене в голову, скрякував: – Крр... Крр... (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)