скрізь
СКРІЗЬ¹, присл.
1. По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди.
Молода Вийшла мовчки з хати, Та й пропала. Скрізь шукали, До світу шукали, Та не найшли (Т. Шевченко);
Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися (Леся Українка);
Того року холера лютувала по всій Росії .. Скрізь встановили карантин (З. Тулуб);
Хлопчик ловить рибу там, де вчора Скрізь пустиня слалась неозора (М. Рильський);
// У будь-якому, у кожному місці.
Мелася маленька, як вузлик, і скрізь може приховатись (Марко Вовчок);
Він копав, сіяв, садив і поливав скрізь, де б не оселився, бодай ненадовго (Ю. Смолич);
// Уживається як уточнення певного місця, визначеного іменником.
Скрізь по людях склалася і про мене слава (Л. Глібов);
Скрізь по селу, як у дзвони дзвонять – про крадіжку (Панас Мирний);
Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег, бо ж скрізь над рікою має рости дерево (М. Стельмах);
Їхали ми дуже помалу.., бо скрізь на вулицях нас хотіли зупинити сюрчки (Ю. Яновський);
// В усіх справах, в усьому.
Невістка .. скрізь встигала (І. Нечуй-Левицький);
// Уживається як узагальнююче слово при переліку.
Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними (М. Коцюбинський);
Біля возів, під возами й подалі – скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (О. Довженко).
2. розм., рідко. У будь-який час; повсякчасно; завжди.
Дід .. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом: – Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Грицько Григоренко).
3. розм., рідко. Зовсім, цілком, повністю.
Аж гульк – з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись. – Ходімо гріться! – закричали. – Зійшло вже сонце! (Голі скрізь; З осоки коси, бо дівчата) (Т. Шевченко).
(1) За́вжди́ й скрізь – повсякчасно і повсюдно.
[Едіта:] Мій рід не звик ждать крайньої потреби, він завжди й скрізь ішов у першій лаві (Леся Українка);
Пушкін скрізь і завжди жадібно прислухався .. до життя (М. Рильський);
(2) Скрізь і всю́ди <�Геть скрізь (усю́ди)> – в кожному місці, повсюдно.
Пани не тільки панували над хуторами й селами, над родовими й неродовими маєтностями; не тільки переорювали широкі й довгі лани селянами та хуторянами, іноді їх міняючи на довгоногих хортів, – панський дух витав скрізь і всюди (Панас Мирний);
Корецький бачить перед собою море голів, а над ним – геть скрізь по майдану – купаючись у золотому сяйві, в'ються, то згортаючись, то розгортаючись, червоні прапори з якимись написами (Б. Грінченко);
Не Господь же призначає, Обирають люди, Значить, треба разом бути З ними скрізь і всюди... (П. Глазовий).
СКРІЗЬ², прийм., із знах. в., діал.
Крізь.
Аби б тільки вони удвох, то їм ні до чого діла нема: їм і скрізь хмари сонце сяє, їм і під дощем сухо (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)