скупатися
СКУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся.
Док. до купа́тися.
Виспавшись добре в холодку, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин (І. Нечуй-Левицький);
Кудлатий пес, що має титул Лорда, Скупався й вивалявся у піску (М. Рильський);
[Пелагія:] Може, хоч скупаєшся? Водичка гаряченька є. [Юля:] Дякую. З охотою (З. Мороз);
* Образно. Молода струнка яворина .. високо сягає рябеньким стовбуром, щоб зеленим верховіттям осміхнутись до блакитного неба, скупатись у золотому промінні (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)