скупуватий

СКУПУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи скупий.

– Баба скупувата, але ви попросіть її гарненько, може, вона почастує вас (А. Шиян);

Четвертий день у нашім медсанбаті, Де ніч хова в тиші розмови скупуваті, .. Лежав мій друг-танкіст (А. Малишко).

(1) Скупува́тий на слова́ (на сло́во, на мо́ву, у мо́ві) – який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий.

Обличчя в нього чорне від куряви, руки великі, міцні, тільки сам скупуватий на слова (В. Кучер);

От який у мене тато: Він на слово скупуватий, Та як скаже щось коли – Всі послухають в селі (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. скупуватий — скупува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. скупуватий — див. скупий  Словник синонімів Вусика
3. скупуватий — -а, -е. Трохи скупий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скупуватий — Скупува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. скупуватий — СКУПУВА́ТИЙ, а, е. Трохи скупий. — Баба скупувата, але ви попросіть її гарненько, може, вона почастує вас (Шиян, Партиз. край, 1946, 22); Четвертий день у нашім медсанбаті, Де ніч хова в тиші розмови скупуваті, ..Лежав мій друг-танкіст (Мал.  Словник української мови в 11 томах
6. скупуватий — Скупуватий, -а, -е Скуповатый. Ой казали, що свати багаті, аж вони скупі, скупуваті. Мил. 157.  Словник української мови Грінченка