скупуватий

СКУПУВА́ТИЙ, а, е. Трохи скупий.

— Баба скупувата, але ви попросіть її гарненько, може, вона почастує вас (Шиян, Партиз. край, 1946, 22);

Четвертий день у нашім медсанбаті, Де ніч хова в тиші розмови скупуваті, ..Лежав мій друг-танкіст (Мал., Чотири літа, 1946, 6).

Скупува́тий на слова́ (на сло́во, на мо́ву, у мо́ві) — який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий.

Обличчя в нього чорне від куряви, руки великі, міцні, тільки сам скупуватий на слова (Кучер, Дорога.., 1958, 215);

От який у мене тато: Він на слово скупуватий, Та як скаже щось коли — Всі послухають в селі (Стельмах, Живі огні, 1954, 76).

Значення в інших словниках

1. скупуватий — скупува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. скупуватий — див. скупий  Словник синонімів Вусика
3. скупуватий — -а, -е. Трохи скупий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скупуватий — СКУПУВА́ТИЙ, а, е. Трохи скупий. – Баба скупувата, але ви попросіть її гарненько, може, вона почастує вас (А. Шиян); Четвертий день у нашім медсанбаті, Де ніч хова в тиші розмови скупуваті, .. Лежав мій друг-танкіст (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
5. скупуватий — Скупува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. скупуватий — Скупуватий, -а, -е Скуповатый. Ой казали, що свати багаті, аж вони скупі, скупуваті. Мил. 157.  Словник української мови Грінченка