скупість
СКУ́ПІСТЬ, пості, ж.
Властивість за знач. скупи́й.
Сміялися [учні] з нього, з його скупості (І. Франко);
Вона хотіла напекти й наварить, щоб усе було, як у людей, щоб ніхто її не осудив за скупість та негостинність (С. Чорнобривець);
Скупість рухів.
Словник української мови (СУМ-20)