скуп'яга

СКУП'Я́ГА, и, ч. і ж., розм.

Те саме, що скупердя́га.

Відчими [вітчими] йшли [у пекло], тесті-скуп'яги, Зяті і свояки (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. скуп'яга — скуп'я́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. скуп'яга — див. скупий  Словник синонімів Вусика
3. скуп'яга — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупердяга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скуп'яга — Скуп'яга, -ги м. = скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64.  Словник української мови Грінченка