скіпець
СКІПЕ́ЦЬ¹, пця́, ч., діал.
Ямка глибиною в одну лопату.
– Назустріч їм [німцям] буде стріляти кожен кущ, кожен скіпець (П. Панч);
Ближче, понад дорогою, чоловіка з п'ять розміряють поле .. Тут же ломами б'ють скіпці (А. Головко).
СКІПЕ́ЦЬ², пця́, ч., рідко.
Те саме, що скі́пка.
На стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (А. Хижняк);
За хвилю де не взялась юрба хлопців з цебриками, нецьками, скіпцями, другі попри них з патиками, та й .. тарабанять щосили! (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)