сластьон
СЛАСТЬО́Н, а, ч.
Пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом.
Підійшов [Пархім] до сластьонниці .. – Подавай сластьона! (Г. Квітка-Основ'яненко);
Там, де баби кричали похриплими голосами: “Сластьони, сластьони!”, тхнуло перегорілою олією (П. Панч);
– Мельником будеш! Борошно молотимеш, щодня пшеничні млинці та сластьони їстимеш (О. Донченко);
* У порівн. Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)