сластьон

СЛАСТЬО́Н, а, ч. Пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом.

Підійшов [Пархім] до сластьонниці..— Подавай сластьона! (Кв.-Осн., II, 1956, 475);

Там, де баби кричали похриплими голосами: «Сластьони, сластьони!», тхнуло перегорілою олією (Панч, На калин. мості, 1965, 21);

— Мельником будеш! Борошно молотимеш, щодня пшеничні млинці та сластьони їстимеш (Донч., VI, 1957, 260);

*У порівн. Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони (Мирний, V, 1955, 421).

Значення в інших словниках

1. сластьон — сластьо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сластьон — -а, ч. Пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сластьон — СЛАСТЬО́Н, а, ч. Пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом. Підійшов [Пархім] до сластьонниці .. – Подавай сластьона! (Г. Квітка-Основ'яненко); Там, де баби кричали похриплими голосами: “Сластьони, сластьони!...  Словник української мови у 20 томах
4. сластьон — Сластьо́н, -на; -тьо́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сластьон — Сластьо́н, -на м. Родъ оладій. Маркев. 161.  Словник української мови Грінченка