словесний
СЛОВЕ́СНИЙ, а, е.
1. Прикм. до сло́во 1, слове́сність 1–3.
У своїх поглядах на мову, а також у практичному застосуванні словесного матеріалу Панас Мирний виступає продовжувачем шевченківських традицій (з наук. літ.);
В творчості Тичини 30–40-х років кількість словесних новотворів помітно зменшується (з навч. літ.);
Поезія як вид словесного мистецтва;
* Образно. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди (О. Стороженко).
2. Який здійснюється за допомогою слів.
В дальній кімнаті, за оббитими дверима, знову продовжили словесне змагання два голоси: низький, змирливий, і високий, напосідливий (А. Хорунжий);
Макаронізми як словесний прийом гумору;
// Який змальовується, передається за допомогою слова.
“Тиха украинская ночь ..” .. Вступ цей є одною з верховин словесного пейзажу в світовій літературі (М. Рильський);
Деякі висновки Потебні, стосовні мови взагалі, плідні і для літературознавства, для розуміння процесу створення словесного образу в поезії (з наук. літ.);
// Текстовий (на відміну від музичного).
Не припинялася робота над українською народною словесною і музичною творчістю та народним побутом і в тяжкі роки Великої Вітчизняної війни (з наук. літ.);
Зауважимо, до речі, що цитати із дум та з пісень без музичного їх оформлення, тобто без мелодії, а в думах ще й без супроводу кобзи, багато втрачають. Загалом кажучи, словесні тексти пісень і дум завжди треба записувати і дуже бажано демонструвати разом з їх музикою (М. Рильський);
// Не закріплений письмово; усний.
Словесна обіцянка;
Словесний портрет.
Словник української мови (СУМ-20)