слоїк

СЛО́ЇК, а, ч.

Висока посудина із скла, глини, фаянсу і т. ін. майже циліндричної форми з трохи звуженою верхньою частиною; скляна, глиняна або фаянсова банка.

На верхніх поличках знаходжу в слоїках саго і макарони, сушені груші й халву у круглих дерев'яних коробках (М. Коцюбинський);

Марта Гаврилівна принесла термос з гарячим, настояним на липовому цвіті чаєм, слоїк меду (В. Козаченко);

На Полтавщині банку іноді називають слоїком (з наук. літ.);

// Флакон, у якому тримають ліки, помаду і т. ін.

Вздовж стін стояли засклені шафи з усякими слоїками, ретортами та блискучими інструментами, звідусіль гостро пахло медикаментами (П. Козланюк);

Вона спиртом із слоїка помила руки і зразу ж підступила до нього, відкотила розрізаний рукав гімнастьорки і стала розбинтовувати руку (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. слоїк — сло́їк іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. слоїк — Сло́їк. Флакон, баночка Ціна одного слоїка 1 зр[иньский], 2 зр[иньских], 3 зр[иньских] і 5 зр[иньских]. Щоденна висилка за попередним надісланєм або за побранєм належитости (Б., 1907, рекл.) // пол. słoik — скляна банка; укр. діал. слоїк — те саме.  Українська літературна мова на Буковині
3. слоїк — Банька, сов. банка; (з ліками) флякон, сов. флакон.  Словник синонімів Караванського
4. слоїк — див. банка  Словник синонімів Вусика
5. слоїк — -а, ч. Висока посудина зі скла, глини, фаянсу і т. ін. майже циліндричної форми з трохи звуженою верхньою частиною; скляна, глиняна або фаянсова банка. || Флакон, у якому тримають ліки, помаду тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. слоїк — сло́їк скляна банка (м, ср, ст): На третьому поверсі, там, де моє помешкання, одне з вікон відчинене, і я виразно бачу вазонок з ґеорґінією і слоїк, обв'язаний хустинкою (Нижанківський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. слоїк — (-а) ч.; мол. Пляшка, найчастіше з алкоголем або з-під нього. Як там слоїк, ще не порожній? ПСУМС, 64. // і жрм. Банка з самогоном. <...  Словник жарґонної лексики української мови
8. слоїк — ПЛЯ́ШЕЧКА (невелика пляшка), ШКА́ЛИК заст., КАЛАМА́Р заст.; ФЛАКО́Н, СЛО́ЇК, СЛОЙ (для ліків, парфумів тощо). У пляшечці з-під ліків масно поблискувала олія (Л. Первомайський); Зашкарублі селянські долоні вибивають з монопольських шкаликів корки (М.  Словник синонімів української мови
9. слоїк — Сло́їк, -їка, у сло́їку; -їки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. слоїк — СЛО́ЇК, а, ч. Висока посудина із скла, глини, фаянсу і т. ін. майже циліндричної форми з трохи звуженою верхньою частиною; скляна, глиняна або фаянсова банка.  Словник української мови в 11 томах