слоїк
(-а) ч.; мол. Пляшка, найчастіше з алкоголем або з-під нього. Як там слоїк, ще не порожній? ПСУМС, 64. // і жрм. Банка з самогоном. <...> давненько нудить світом по підвалах шістдесятирічна "Японка" — бабище з пласким обличчям, яка відписала дарчу на двокімнатну квартиру на Подолі за трилітровий слоїк самогону (ПіК, 2001, № 18). ПСУМС, 64.
Короткий словник жарґонної лексики української мови