служанка
СЛУЖА́НКА, и, ж.
1. Жінка-слуга.
Сьогодні, як приїздив Бергман, знялася страшенна біганина, хазяйки, служанки метались, як божевільні (Леся Українка);
Увійшла довірена служанка наказної гетьманші й попрохала отця Никанора до спальні Кочубея (Б. Лепкий);
Іван подивився, де служанка хліб положила, .. хлібину забрав, у свою конурку заніс (з публіц. літ.).
2. книжн. Про те, що виконує службову, допоміжну роль для чогось.
Дістали своє й вчені, зокрема в рамках відомої боротьби з вейсманістами-морганістами. Кібернетика була визнана “служанкою буржуазной науки”. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)