Орфографічний словник української мови

служанка

служа́нка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. служанка — -и, ж. Те саме, що служниця 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. служанка — 1. служка, служниця, наймичка, покоївка, челядниця 2. службівка, служебка, урядниця  Словник чужослів Павло Штепа
  3. служанка — СЛУЖА́НКА, и, ж. 1. Жінка-слуга. Сьогодні, як приїздив Бергман, знялася страшенна біганина, хазяйки, служанки метались, як божевільні (Леся Українка); Увійшла довірена служанка наказної гетьманші й попрохала отця Никанора до спальні Кочубея (Б.  Словник української мови у 20 томах
  4. служанка — СЛУЖА́НКА, и, ж. Те саме, що служни́ця 1. Сьогодні, як приїздив Бергман, знялася страшенна біганина, хазяйки, служанки метались, як божевільні (Л. Укр., V, 1956, 254); Іван подивився, де служанка хліб положила,.. хлібину забрав, у свою конурку заніс (Україна.., І, 1960, 149).  Словник української мови в 11 томах