служака —
-и, ч., часто у сполуч. зі сл. вірний, добрий і т. ін., розм. Досвідчений, сумлінний службовець (перев. про військових). || зневажл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
служака —
СЛУЖА́КА, и, ч.,розм. 1. Досвідчений, сумлінний службовець (перев. про військових). – Він досвідчений і... трохи суворий служака, але ж на ньому тримається весь розпорядок у роті (І.
Словник української мови у 20 томах
служака —
СЛУЖА́КА, и, ч., часто у сполуч. із сл. вірний, добрий і т. ін., розм. Досвідчений, сумлінний службовець (перев. про військових). — Він досвідчений і… трохи суворий служака, але ж на ньому тримається весь розпорядок у роті (Багмут, Служу Рад.
Словник української мови в 11 томах