служака
служа́ка
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- служака — -и, ч., часто у сполуч. зі сл. вірний, добрий і т. ін., розм. Досвідчений, сумлінний службовець (перев. про військових). || зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- служака — СЛУЖА́КА, и, ч.,розм. 1. Досвідчений, сумлінний службовець (перев. про військових). – Він досвідчений і... трохи суворий служака, але ж на ньому тримається весь розпорядок у роті (І. Словник української мови у 20 томах
- служака — СЛУЖА́КА, и, ч., часто у сполуч. із сл. вірний, добрий і т. ін., розм. Досвідчений, сумлінний службовець (перев. про військових). — Він досвідчений і… трохи суворий служака, але ж на ньому тримається весь розпорядок у роті (Багмут, Служу Рад. Словник української мови в 11 томах