1. Орфографічний словник української мови

слугівниця

слугівни́ця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слугівниця — -і, ж., заст., рідко. Те саме, що служниця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. слугівниця — СЛУГІВНИ́ЦЯ, і, ж., заст., рідко. Те саме, що служни́ця. [Сабіна:] Шкода втрати, пане, бо є тепер кому гостей вітати і без твоєї слугівниці (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. слугівниця — СЛУГІВНИ́ЦЯ, і, ж., заст., рідко. Те саме, що служни́ця 1. [Сабіна:] Шкода втрати, пане, бо є тепер кому гостей вітати і без твоєї слугівниці (Л. Укр., III, 1952, 169). Словник української мови в 11 томах