1. Словник української мови в 11 томах

слугівниця

СЛУГІВНИ́ЦЯ, і, ж., заст., рідко. Те саме, що служни́ця 1.

[Сабіна:] Шкода втрати, пане, бо є тепер кому гостей вітати і без твоєї слугівниці (Л. Укр., III, 1952, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слугівниця — слугівни́ця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. слугівниця — -і, ж., заст., рідко. Те саме, що служниця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слугівниця — СЛУГІВНИ́ЦЯ, і, ж., заст., рідко. Те саме, що служни́ця. [Сабіна:] Шкода втрати, пане, бо є тепер кому гостей вітати і без твоєї слугівниці (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах