слугівниця

слугівни́ця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. слугівниця — -і, ж., заст., рідко. Те саме, що служниця 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. слугівниця — СЛУГІВНИ́ЦЯ, і, ж., заст., рідко. Те саме, що служни́ця. [Сабіна:] Шкода втрати, пане, бо є тепер кому гостей вітати і без твоєї слугівниці (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. слугівниця — СЛУГІВНИ́ЦЯ, і, ж., заст., рідко. Те саме, що служни́ця 1. [Сабіна:] Шкода втрати, пане, бо є тепер кому гостей вітати і без твоєї слугівниці (Л. Укр., III, 1952, 169).  Словник української мови в 11 томах