Значення в інших словниках
-
слугівниця —
слугівни́ця іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
слугівниця —
СЛУГІВНИ́ЦЯ, і, ж., заст., рідко. Те саме, що служни́ця. [Сабіна:] Шкода втрати, пане, бо є тепер кому гостей вітати і без твоєї слугівниці (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
-
слугівниця —
СЛУГІВНИ́ЦЯ, і, ж., заст., рідко. Те саме, що служни́ця 1. [Сабіна:] Шкода втрати, пане, бо є тепер кому гостей вітати і без твоєї слугівниці (Л. Укр., III, 1952, 169).
Словник української мови в 11 томах