служебка
СЛУЖЕ́БКА, и, ж., розм.
Те саме, що служни́ця.
[Лісовик:] До кого ти подібна? До служебки, зарібниці, що працею гіркою окрайчик щастя хтіла заробити і не змогла (Леся Українка);
Звенислава кивала служебкам, одягненим у білі довгі сорочки, щоб підкладали гостям (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)