служебка
СЛУЖЕ́БКА, и, ж., розм. Те саме, що служни́ця 1.
[Лісовик:] До кого ти подібна? До служебки, зарібниці, що працею гіркою окрайчик щастя хтіла заробити і не змогла (Л. Укр., III, 1952, 243);
Звенислава кивала служебкам, одягненим у білі довгі сорочки, щоб підкладали гостям (Загреб., Диво, 1968, 174).
Словник української мови (СУМ-11)