Словник української мови у 20 томах

слушно

СЛУ́ШНО.

Присл. до слу́шний 2.

Етнографи цілком слушно ставлять наголос на вивченні побуту сучасного робітництва й селянства (М. Рильський);

Слушно сказати, зазначити, зауважити.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. слушно — слу́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. слушно — Присл. до слушний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слушно — Слу́шно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. слушно — СЛУ́ШНО. Присл. до слу́шний 2. Радянські етнографи цілком слушно ставлять наголос на вивченні побуту сучасного робітництва й селянства (Рильський, III, 1956, 413); Десь ворухнулася [в Аркадія] неприязнь до директора, але ж Пилип Данилович слушно каже.  Словник української мови в 11 томах
  5. слушно — Слушно нар. 1) Надлежаще. 2) Справедливо.  Словник української мови Грінченка