слушно

Слушно

нар.

1) Надлежаще.

2) Справедливо.

Значення в інших словниках

1. слушно — слу́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. слушно — Присл. до слушний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. слушно — СЛУ́ШНО. Присл. до слу́шний 2. Етнографи цілком слушно ставлять наголос на вивченні побуту сучасного робітництва й селянства (М. Рильський); Слушно сказати, зазначити, зауважити.  Словник української мови у 20 томах
4. слушно — Слу́шно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. слушно — СЛУ́ШНО. Присл. до слу́шний 2. Радянські етнографи цілком слушно ставлять наголос на вивченні побуту сучасного робітництва й селянства (Рильський, III, 1956, 413); Десь ворухнулася [в Аркадія] неприязнь до директора, але ж Пилип Данилович слушно каже.  Словник української мови в 11 томах