слушно

Слушно

нар.

1) Надлежаще.

2) Справедливо.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слушно — слу́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. слушно — Присл. до слушний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слушно — СЛУ́ШНО. Присл. до слу́шний 2. Етнографи цілком слушно ставлять наголос на вивченні побуту сучасного робітництва й селянства (М. Рильський); Слушно сказати, зазначити, зауважити. Словник української мови у 20 томах
  4. слушно — Слу́шно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. слушно — СЛУ́ШНО. Присл. до слу́шний 2. Радянські етнографи цілком слушно ставлять наголос на вивченні побуту сучасного робітництва й селянства (Рильський, III, 1956, 413); Десь ворухнулася [в Аркадія] неприязнь до директора, але ж Пилип Данилович слушно каже. Словник української мови в 11 томах