слушно
Слушно
нар.
1) Надлежаще.
2) Справедливо.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слушно — слу́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- слушно — Присл. до слушний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- слушно — СЛУ́ШНО. Присл. до слу́шний 2. Етнографи цілком слушно ставлять наголос на вивченні побуту сучасного робітництва й селянства (М. Рильський); Слушно сказати, зазначити, зауважити. Словник української мови у 20 томах
- слушно — Слу́шно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- слушно — СЛУ́ШНО. Присл. до слу́шний 2. Радянські етнографи цілком слушно ставлять наголос на вивченні побуту сучасного робітництва й селянства (Рильський, III, 1956, 413); Десь ворухнулася [в Аркадія] неприязнь до директора, але ж Пилип Данилович слушно каже. Словник української мови в 11 томах