смаковитий
СМАКОВИ́ТИЙ, а, е.
Те саме, що смачни́й 1, 2.
Пурхав [метелик] у пахощах пишних квіток Та пив смаковитий, солодкий їх сок [сік] (Я. Щоголів);
Закивав головою німець і жадібно потягнув ніздрями смаковитий запах смаженої риби (Григорій Тютюнник);
Гарні смаковиті дівчата;
Смаковитий сміх.
Словник української мови (СУМ-20)