смаковито
СМАКОВИ́ТО.
Присл. до смакови́тий.
Дітям – розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смаковито п'ють (О. Гончар);
Смаковито курити цигарку (Г. Коцюба);
Смаковито вимовив слово;
// у знач. присудк. сл.
Ложка щерби, що ви вливаєте в рот, якось смачно лоскоче за язик .. Здається, навхильці пив би, очима їв – так хороше та смаковито (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)