смаковито
СМАКОВИ́ТО.
Присл. до смакови́тий.
Дітям – розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смаковито п'ють (О. Гончар);
Смаковито курити цигарку (Г. Коцюба);
Смаковито вимовив слово;
// у знач. присудк. сл.
Ложка щерби, що ви вливаєте в рот, якось смачно лоскоче за язик .. Здається, навхильці пив би, очима їв – так хороше та смаковито (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смаковито — смакови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- смаковито — Присл. до смаковитий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смаковито — СМАКОВИ́ТО. Присл. до смакови́тий. Дітям — розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смаковито п’ють (Гончар, Тронка, 1963, 222); Довго сидів [Канушевич] коло грубки, підкидаючи вугілля і смаковито курячи цигарку (Коцюба... Словник української мови в 11 томах