смаковито
смакови́то
Присл. до смаковитий.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смаковито — смакови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- смаковито — СМАКОВИ́ТО. Присл. до смакови́тий. Дітям – розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смаковито п'ють (О. Гончар); Смаковито курити цигарку (Г. Коцюба); Смаковито вимовив слово; // у знач. присудк. сл. Словник української мови у 20 томах
- смаковито — СМАКОВИ́ТО. Присл. до смакови́тий. Дітям — розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смаковито п’ють (Гончар, Тронка, 1963, 222); Довго сидів [Канушевич] коло грубки, підкидаючи вугілля і смаковито курячи цигарку (Коцюба... Словник української мови в 11 томах