Орфографічний словник української мови

смаковито

смакови́то

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. смаковито — Присл. до смаковитий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смаковито — СМАКОВИ́ТО. Присл. до смакови́тий. Дітям – розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смаковито п'ють (О. Гончар); Смаковито курити цигарку (Г. Коцюба); Смаковито вимовив слово; // у знач. присудк. сл.  Словник української мови у 20 томах
  3. смаковито — СМАКОВИ́ТО. Присл. до смакови́тий. Дітям — розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смаковито п’ють (Гончар, Тронка, 1963, 222); Довго сидів [Канушевич] коло грубки, підкидаючи вугілля і смаковито курячи цигарку (Коцюба...  Словник української мови в 11 томах