смердячий
СМЕРДЯ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що смердю́чий.
Всі полягли, мов поросята В багні смердячому (Т. Шевченко);
Смердячі дими .. запирають віддих (С. Ковалів);
[Пан Стась (до людей):] Я всіх вас із вашим смердячим кодлом на Сибір спроваджу (С. Васильченко);
Петрусь прочитав голосно: “Стара собако, смердячий одуде, мурмило, Тюхтію Івановичу, солом'яне опудало!” (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)