смичковий
СМИЧКО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до смичка (див. смичо́к¹).
В малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано (Н. Кобринська).
2. На якому грають смичком (про струнні інструменти).
Смичкові інструменти (з газ.);
// у знач. ім. смичко́ві, вих, мн. Музичні інструменти, на яких грають смичком.
Струнні інструменти України залежно від манери гри на них класифікуються на щипкові (гуслі, кобза, бандура, торбан) .. та смичкові (гудок і скрипкова сім'я) (з наук.-попул. літ.);
// Признач. для виконання на таких інструментах.
З першого погляду вражає незвичайне для нас явище – з'єднання в одному квартеті духової і смичкової груп (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)