смолокуріння
СМОЛОКУРІ́ННЯ, я, с.
Добування смоли, скипидару і вугілля з деревини хвойних дерев способом нагрівання без доступу повітря.
Для смолокуріння використовують пеньки та осмолену дров'яну деревину хвойних порід (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)