смолокурня
СМОЛОКУ́РНЯ, і, ж.
Приміщення для смолокуріння.
Біля насипу, недалеко від смолокурні, відділилася висока незграбна тінь (М. Стельмах);
Кладову попелу виявлено саме на тому місці, де в давнину стояла смолокурня (з газ.);
* У порівн. Бігала [Іритна] в крамниці та на базар, у неї в духовці весь час щось підгорало, і в кухні стояв чад, неначе в смолокурні (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)